Спираючись на свій практичний досвід, можу сказати: дефіцит заліза не завжди проявляється тими симптомами, про які найчастіше пишуть в інтернеті та класичних книжках. Наприклад, запаморочення може бути, але далеко не кожна людина його відчуває.

Частіше люди не помічають менш очевидні зміни. Їхня складність у тому, що вони неспецифічні — можуть супроводжувати не лише дефіцит заліза, а й багато інших станів.

Ці стани можуть існувати окремо, виникати паралельно з дефіцитом або підсилювати його прояви. Саме тому на такі симптоми легко не звернути уваги.

Щоб зрозуміти, звідки вони можуть братися, коротко поясню, що робить залізо. Воно входить до складу гемоглобіну — білка еритроцитів, який переносить кисень із легень до тканин.

Кисень потрібен усім органам: і головному мозку, і серцю, і м’язам рук та ніг. Залізо також бере участь в інших процесах, важливих для роботи організму.

При цьому є різниця між зниженням запасів заліза та залізодефіцитною анемією. Коли запаси вже зменшилися, гемоглобін ще може залишатися в межах норми.

А коли розвивається анемія, здатність крові переносити кисень тим більше знижується.

Як це може відчуватися в повсякденному житті?

Один із проявів, на які я звертаю увагу, — сповільнення звичних розумових процесів. Людина може порівняти себе теперішню із собою раніше: швидко запам’ятовувала інформацію, виконувала буденні чи робочі завдання, а тепер на це потрібно більше часу.

Складніше сфокусуватися, переключитися на інше завдання або виконувати той обсяг роботи, який раніше був звичним.

Іноді паралельно з’являється головний біль. Він може супроводжувати анемію, але не означає автоматично, що мозку «не вистачає кисню» саме через залізо. У головного болю багато можливих причин, і тут важливо оцінювати всю картину.

Далі — серцебиття та задишка. Людина може помітити, що звичне навантаження переноситься важче: раніше спокійно піднімалася сходами або швидко йшла, а тепер хочеться зупинитися й перевести подих.

При залізодефіциті організм намагається пристосуватися до зниженої здатності крові переносити кисень. Один із таких механізмів компенсації — серце починає битися частіше, щоб швидше забезпечувати тканини кров’ю. Тому може з’являтися відчутне серцебиття, особливо під час навантаження.

Рухаємось далі по організму.

Кисень потрібен і м’язам рук та ніг. При дефіциті людина може швидше відчувати втому під час звичних рухів. Дехто також помічає мерзлякуватість або холодні руки й ноги.

Але самі собою ці відчуття, як і «мурашки» в кінцівках, не вказують саме на дефіцит заліза — причини можуть бути іншими.

Ще один симптом, про який часто говорять, — бажання солодкого. Його не варто вважати ознакою дефіциту заліза: потяг до солодкого може змінюватися через режим харчування, сон, стрес та інші чинники. Але якщо людина помічає одразу кілька змін у самопочутті, це привід розібратися, що відбувається.

Наш організм має механізми пристосування, але наше завдання — не чекати, поки він перестане справлятися, а вчасно помітити зміни. Водночас не потрібно ставити собі діагноз за одним симптомом.

Якщо щось трапилося одноразово, варто згадати, за яких обставин це сталося. Якщо симптоми повторюються, тримаються або посилюються — звернутися до лікаря.

Обстеження теж має бути прицільним. Загальний аналіз крові, феритин та, за потреби, інші показники допомагають оцінити ситуацію.

Але жоден результат не варто розглядати окремо від симптомів, стану здоров’я та можливої причини дефіциту.

Приймати препарати заліза, не розібравшись, чому його запаси знизилися, — теж не найкраща ідея. Як надовго вирішити питання, якщо причина залишається? Наприклад, у жінок однією з причин можуть бути рясні менструації, і це потребує окремої уваги.

А те, що ми можемо проаналізувати вже зараз, — свій раціон.

Чи є в ньому джерела заліза: м’ясо, птиця, риба, субпродукти, бобові, гречка? Чи достатньо різноманітним є харчування загалом?

Тут важливо згадати й про білок. Гемоглобін, який переносить кисень, і феритин, у якому організм зберігає залізо, — це білки. Тому повноцінне харчування і достатнє надходження білка мають значення.

Але це не означає, що кожен дефіцит заліза виникає через нестачу білка або що додавання протеїну саме по собі його усуне.

Якщо з різних причин отримувати достатньо білка з їжі складно, протеїн може бути одним зі способів доповнити раціон — це вже тема для окремої розмови.

Головне — помічати зміни відносно свого звичного стану, шукати їхню причину й не лікувати навмання лише цифру в аналізі.

Оригінал • Швидка доставка по Україні • Безкоштовна консультація

Не впевнені, що підійде саме вам? Запитати в консультанта

Читайте також

 

Знижки на сайті

Олександр Боднарчук

Автор: Валентина Титоренко —  Лікар із багатопрофільною підготовкою. У медицині з 2017 року.
Консультує з питань ендокринології, дієтології та нутриціології. Записатись на прийом👈
Про автора: читати тут.